Innovation and Sustainability

У роботі обґрунтовано теоретико-методологічні засади оцінки ефективності використання земель сільськогосподарського призначення. Обґрунтовано мету регулювання землекористування та сільськогосподарського виробництва, сутність якої полягає у забезпеченні національної продовольчої безпеки та збереження та покращення агроекосистем як найважливіша складова природноекономічного потенціалу країни в цілому. В контексті зазначеної мети визначено принципи ефективного використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. Встановлено, що ефективність системи управління сільськогосподарськими угіддями на мікрорівні відображає низка показників і критеріїв, які поділяються на економічні, екологічні та соціальні. Обґрунтовано, що принцип раціонального використання та охорони земельних ресурсів нині набуває особливого значення і з позиції максимізації кінцевих результатів господарської діяльності землекористувачів. Встановлено, що до перспективних напрямів використання сільськогосподарських угідь можна віднести: розробку адаптивно-ландшафтної системи землеробства, що відповідає потребам суспільства, вимогам сільськогосподарських культур, природним умовам, рівню ведення виробництва та вимогам мінімального ризику забруднення продукції та навколишнього середовища; використання ресурсозберігаючих технологій, заснованих на скороченні витрат шляхом проведення мінімальної обробки ґрунту, застосування нового покоління сільськогосподарських машин та агрегатів; проведення інвентаризації сільськогосподарських земель; підвищення професіоналізму працівників, залучених до виробництва аграрної продукції; створення умов для збереження та ефективного використання особливо цінних продуктивних сільськогосподарських угідь, встановлення їх кордонів; реалізація заходів щодо відновлення та збереження меліоративного комплексу в регіонах

Використані джерела