Innovation and Sustainability

У статті досліджено основні міжнародні стандарти з менеджменту якості й управління конфігурацією в проектах. Проаналізовано найбільш розповсюджені стандарти, а саме: PMBОK (A Guide to the Project Management Body of Knowledge) – звід знань з управління проєктами, розроблений Project Management Institute (PMI); стандарти ISO (ISO 10006:1997 Quality management – Guidelines to quality in project management – стандарт щодо якості в управлінні проєктами, ISO 21500:2012 Guidance on project management – стандарт з управління проєктами, ISO 21500:2021 Project, programme and portfolio management – Context and concepts – основний профільний стандарт, який є всеосяжним посібником з використання серії стандартів ISO 21500); Prince 2 і PRINCE 2 Agile – стандартний метод ефективного управління проєктами розроблений агентством CCTA (Central Computer and Telecommunications Agency); IPMA – стандарти International Project Management Association. International Project Management Association; OPM 3 (Organization Project Management Maturity Model) – модель Організаційної зрілості управління проєктами; Р2М (від Project and Program Management for Enterprise Innovation) – японський підхід до управління складними проєктами впровадження інноваційних технологій на рівні підприємств у нестабільному середовищі. Здійснено аналіз еволюції міжнародних стандартів PMBОK від 1 видання 1996 року до 7 видання 2021 року, яке детально охарактеризовано та представлено взаємозв'язок між принципами управління проєктами та областями ефективності проєкту відповідно до PMBOK 7-го видання. Розглянуто стандарти ISO та охарактеризовано основні з них, що пов’язані з управлінням проєктами. Досліджено стандартний метод ефективного управління проєктами Prince 2 і PRINCE 2 Agile та наведено основні принципи на яких вони ґрунтуються. Охарактеризовано основні еволюційні перетворення стандарту IPMA з 1965 року по 2015 роки. Зроблено відповідні висновки

Використані джерела