Innovation and Sustainability

Метою цього дослідження було вивчення енергоефективного архітектурного проектування як стратегічного інструменту економічної політики та інновацій, з метою його використання для подолання енергетичної кризи в Гані шляхом стимулювання економічних інновацій та фіскальної стійкості у будівельному секторі. Опитування 120 зареєстрованих архітекторів у Гані (кількісне дослідження) дало 72 дійсні відповіді (рівень відгуку 60,0  %). Використані методи включали описову статистику, кореляцію Пірсона, множинну лінійну регресію та факторний аналіз головних компонентів. Факторний аналіз показав наявність двох основних інноваційних тем: будівельна оболонка/орієнтація (64,4  % дисперсії) та рішення щодо умов майданчика (ще 9,2  % дисперсії) із високою надійністю шкали (Кронбах α = 0,90). Багатовимірна конструкція результатів була підтверджена, причому показники енергетичної ефективності завантажувалися на один фактор, який пояснював 80,5 % дисперсії. Регресійний аналіз виявив п’ять предикторів енергетичної ефективності, які пояснювали 81,7 % дисперсії: пасивне сонячне опалення (β = 0,510), природна вентиляція (β = 0,373), температура на майданчику (β = 0,315), денне освітлення (β = 0,284) та затінення майданчика (β = 0,175) за стандартизованим коефіцієнтом регресії. Основними бар’єрами виявились економічні та інформаційні: відсутність знань у громадськості (середнє=3,20/4) та бюджет клієнта (середнє=3,00/4), що вважаються значними перешкодами. Ключові висновки показують, що інновації у проєктуванні можуть забезпечити економію 25-50 % енергоспоживання будівель, а також пов’язані з продуктивністю праці на 5-15 %. Сценарний аналіз прогнозує, що при широкому впровадженні річні економічні вигоди можуть досягти 150-300 мільйонів доларів, включаючи прямі фіскальні заощадження (25-50 млн), підвищення продуктивності (15-30 млн), залучення інвестицій у зелене будівництво (100-200 млн) та зменшення імпорту палива (10-20 млн), що компенсує 7-13 % річного енергетичного дефіциту

Використані джерела