Динаміка вартості найдорожчих глобальних брендів в географічному контексті
Олена Штовба, Сергій ШтовбаВ сучасному світі глобальні бренди суттєво впливають не лише на економіку, але і на інші суспільні процеси. В глобальних брендах сконцентровані колосальні фінансові, виробничі та людські ресурси. Науковий інтерес до глобальних брендів розпочав стрімко зростати з 2005 р. Феномен глобальних брендів привертає увагу дослідників з різних областей – економістів, фінансистів, маркетологів, системних аналітиків. Метою статті є виявлення трендів зміни вартості найдорожчих глобальних брендів в географічному вимірі. Початковими даними для дослідження є рейтинги найдорожчих глобальних брендів, які щорічно оприлюднюються компанію Brand Finance. Часовим проміжком дослідження обрано 10 останніх років – з 2015 р. по 2024 р. Встановлено, що левова частка вартості глобальних брендів припадає на такі 7 країн як США, Китай, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія та Південна Корея. Першу позицію в рейтингу займає США, а другу, зі значним відставанням – Китай. Ця пара країн протягом 7 років стабільно збільшувала свою частку з 54.2% до 68% в ТОП 500, та з 63.5% до 79.8% в ТОП 100. З 2021 р. ситуація стабілізувалася. Динаміки Китаю та США перебувають у протифазі – якщо одна країна збільшує свою частку, то інша зменшує. З 2021 р. динаміка США є позитивною. Японія має стабільну негативну динаміку як у ТОП 100, так і в ТОП 500. США, Китай, Німеччина та Південна Корея протягом усього періоду займають у ТОП 100 сильніші позиції, ніж у ТОП 500. Для цих країн характерна ставка на гіпердорогі бренди. Франція та Великобританія знаходяться по інший бік – їх кредо дорогі, а не гіпердорогі бренди. Японія займає проміжну позицію між цими двома кластерами. Подальші дослідження доцільно спрямувати на аналіз глобальних брендів як складної системи з визначенням особливостей статистичних законів розподілу вартості її елементів та зміні їх у часі
Використані джерела
- Steenkamp, J.B.E.M., Batra, R., & Alden, D.L. (2003). How perceived brand globalness creates brand value. Journal of International Business Studies, 34(1), 53-65. doi: 10.1057/palgrave.jibs.8400002.
- Holt, D.B., Quelch, J.A., & Taylor, E.L. (2004). How global brands compete. Harvard Business Review, 82(9), 68-75.
- Gürhan-Canli, Z., Sarial-Abi, G., & Hayran, C. (2018). Consumers and brands across the globe: Research synthesis and new directions. Journal of Marketing, 26(1), 96–117. doi: 10.1509/jim.17.0063.
- Kolbl, Ž., Arslanagic-Kalajdzic, M., & Diamantopoulos, A. (2019). Stereotyping global brands: Is warmth more important than competence? Journal of Business Research, 104, 614-621. doi: 10.1016/j.jbusres.2018.12.060.
- Steenkamp, J.B.E.M. (2020). Global brand building and management in the digital age. Journal of International Marketing, 28(1), 13-27. doi: 10.1177/1069031X19894946.
- Tsougkou, E., Sykora, M., Elayan, S., Ifie, K., & Oliveira, J.S. (2024). Peace brand activism: Global brand responses to the war in Ukraine. Journal of Public Policy & Marketing, 44(1), 100-121. doi: 10.1177/07439156241289079.
- Shtovba, S. & Shtovba, O. (2020). An informetric view on relations between global brands and research activity. In CEUR Workshop Proceedings (pp. 990-1000). Taras Shevchenko National University: CEUR Workshop Proceedings. doi: 10.32782/cmis/2608-74.
- Lhotáková, M. (2013). The growing brand equity and brand value – the learnings from most valuable brands. Studia Commercialia Bratislavensia, 5(19), 434-448. doi: 10.2478/v10151-012-0009-4.
- Siddiqui, K.A., & Ahmad, S. (2022). Brand equity trend analysis for top auto brands on Interbrand’s 20-year longitudinal data. Journal of Brand Strategy, 10(4), 311-329. doi: 10.69554/dtlp2542.