Отримано 24.03.2022, Доопрацьовано 14.07.2022, Прийнято 30.08.2022

Система моніторингу міграційної мобільності молоді у проекції збереження людського потенціалу: концептуально-методична емпірика

Ольга Мульска

У роботі аргументовано, що комплексний підхід до побудови методики аналізування впливу міграції на соціально-економічний розвиток повинен враховувати складність і динамізм міграції, каузальний вплив на економічні процеси. Комплементарне дослідження впливу міграційних процесів на соціально-економічний розвиток та людський потенціал країни запропоновано здійснювати на основі підходу «реакція-результат», що ґрунтується на: визначенні рівня інтенсивності зовнішньої міграції населення за допомогою коефіцієнтів загальної і трудової міграції; оцінюванні казуальності (причинності) міграції населення і соціально-економічного розвитку країни (у формі інтегрального коефіцієнту); економетричному аналізуванні взаємовпливу інтенсифікації зовнішньої міграції населення і параметрів соціально-економічного розвитку країни; моделюванні обсягів потенційної міграції до найбільших за обсягом країн-реципієнтів людських ресурсів. На основі систематизації напрацювань у сфері аналітичної міграціології виділено методичний інструментарій оцінювання впливу міграції, формування і розвитку міграційних векторів на соціально-економічний розвиток (відносна економічна продуктивність між країнамидонорами та країнами-реципієнтами; диференціація в економічному зростанні; дивергенція у системі оплати праці; трудомісткість економіки; дефіцит/профіцит робочої сили; інвестиційна спроможність сфери наукових досліджень і розробок)

міграційна мобільність; молодь; економічне зростання; моніторинг; каузальність; міграціологія; підхід
38-49
Mulska, O. (2022). The system of monitoring youth migration mobility in the projection of human potential conservation: Сonceptual and methodological empiricism . Innovation and Sustainability, 2(3), 38-49. https://doi.org/10.31649/ins.2022.3.38.49

Використані джерела

[1] Castles, S. (2002). Environmental change and forced migration: Making sense of the debate. Oxford: Refugee Studies Centre.

[2] Castles, S. (2000). International migration at the beginning of the twenty-first century: Global trends and issues. International Social Science Journal, 52, 269-281. doi: 10.1111/issj.12185.

[3] Skeldon, R. (2005). Interlinkages between internal and international migration and development in the Asian region. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/psp.385.

[4] Arthur, P.L., Ensor, J., van Faassen, M., Hoekstra, R., & Peters, N. (2018). Migrating people, migrating data: Digital approaches to migrant heritage. Journal of the Japanese Association for Digital Humanities, 3(1), 98-113. doi: 10.17928/jjadh.3.1_98.

[5] Enflo, K., & Henning, M. (2016). The development of economic growth and inequality among the Swedish regions 1860-2010. In J. Ljungberg (Ed.), Structural analysis and the process of Economic Development (pp. 126-148). London: Routledge.

[6] Boschma, R., Eriksson, R.H., & Lindgren, U. (2014). Labour market externalities and regional growth in Sweden: The importance of labour mobility between skill-related industries. Regional Studies, 48(10), 1669-1690. doi: 10.1080/00343404.2013.867429.

[7] Mattoo, A., & Mishra, D.K. (2009). Foreign professionals in the United States: Regulatory impediments to trade. Journal of International Economic Law, 12(2), 435-456.

[8] Aure, M., Førde, A., & Magnussen, T. (2018). Will migrant workers rescue rural regions? Challenges of creating stability through mobility. Journal of Rural Studies, 60, 52-59. doi: 10.1016/j.jrurstud.2018.03.005.

[9] Becker, S.O, & Ferrara, A. (2019). Consequences of forced migration: A survey of recent findings. Labour Economics, 59, 1-16. doi: 10.1016/j.labeco.2019.02.007.

[10] Luin, G., & Landolt, P. (2009). Immigrants and precarious employment in the new economy. Retrieved from  http://www.arts.yorku.ca/research/ine/index.php.

[11] Cranford, C.J., Vosko, L.F., & Zukewich, N. (2003). Precarious employment in the Canadian labour market: A statistical portrait. Just Labour, 3, 6-22. doi: 10.25071/1705-1436.164.

[12] Irving, J.T., Mohapatra, S., & Ratha, D.K. (2010). Migrant remittance flows: Findings from a global survey of central banks. Washington: World Bank Group. 

[13] Malynovska, O.A. (2011). Labor migration: Social consequences and ways to respond. Kyiv: NISS. 

[14] Libanova, E.M. (2018). External labor migration of Ukrainians: Scale, causes, consequences. Demography and Social Economy, 2(33), 11-26. 

[15] Boiko, V., Mulska, O., Baranyak, I., & Levytska, O. (2021). Ukrainian migration aspirations towards Germany: Analysis and development scenarios. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 1, 65-84. 

[16] Vasyltsiv, T., Mulska, O., Levytska, O., Kalyta, O., Kohut, M., & Biletska, I. (2021). External migration and endogenous development nexus: Challenges for the sustainable macroeconomic policy. Studies of Applied Economics, 39(8). doi: 10.25115/eea.v39i8.4770.

[17] Burov, I. (2018). Labor migration as a consequence of the socio-economic policy of Ukraine in 2014-2018. Ukrainian society: Monitoring of Social Changes, 6(20), 166-170.

[18] Balderas, U., & Nath, H. (2005). Remittances, relative price variability and inflation in Mexico. In The 75th annual meeting of the Southern Economics Association (pp.18-20). Washington: Southern Economics Association.

[19] Loser, C., Lockwood, C., Minson, A., & Balcazar, L. (n.d.). The macro-economic Impact of remittances in Latin America: Dutch disease or Latin cure? Retrieved from https://g24.org/wp-content/uploads/2024/06/The-Macro-Economic-Impact-of-Remittances-in-Latin-AmericaDutch.pdf.

[20] Checkland, P. (2010). Soft systems methodology. In J. Rosenhead & J. Mingers (Eds.), Rational analysis for a problematic world revisited. Chichester: Wiley.

[21] López-Ridaura, S., Masera, O., & Astier, M. (2002). Evaluating the sustainability of complex socio-environmental systems. The MESMIS framework. Ecological Indicators, 2(1-2), 135-148. doi: 10.1016/S1470-160X(02)00043-2.

[22] Carling, J. (2010). Migration corridors: Conceptual and methodological issues. In THEMIS project paper (pp.1-8). Oslo: Peace Research Institute Oslo (PRIO).

[23] Sarioglo, V.G., & Ogay, M.J. (2019). Assessment of labor force replacement needs in Ukraine due to retirement and labor migration. Statistics of Ukraine, 1, 35-43.

[24] Voznyak, H., Mulska, O., & Bil, M. (2021). Migration aspirations of territory population: A case study of Ukraine. Problems and Perspectives in Management, 19(2), 217-231. doi: 10.21511/ppm.19(2).2021.18.

[25] Mulska, O.P. (2021). The essence and causality of migration processes and macroeconomic parameters. Scientific notes of Lviv University of Business and Law, 28, 48-55. doi: 10.5281/zenodo.5075172. 

[26] Pozniak, O. (2012). External labour migration in Ukraine as a factor in socio-demographic and economic development. Fiesole: European University Institute.

[27] Bilan, Yu. (2017). Migration of the Ukrainian population: Economic, institutional and sociocultural factors. London: Ubiquity Press. 

[28] Fedyuk, O., & Kindler, M. (Eds.). (2016). Ukrainian Migration to the European Union. Springer, Cham. 

[29] Rahman, Md.M. (2013). Estimation of internal migration by the national growth rate method: An alternative approach. Bangladesh Development Studies, 36(3), 79-87.

[30] Mongelli, I., & Ciscar, J.-C. (2018). Economic consequences of zero international migration in the EU – an assessment for Europe based on the Eurostat population projections. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

[31] Baas, T., & Melzer, S. (2016). The macroeconomic impact of remittances: A sending country perspective. Retrieved from https://www.econstor.eu/handle/10419/145631.

[32] C. Fair, R.C., & Dominguez, K.M. (1991). Effects of the changing U.S. age distribution on macroeconomic equations. American Economic Review, 81(5),1276-1294.

[33] Zapadniuk, S.O. (2012). Population migration in Ukraine: intra-regional dimension. Ukrainian Geographical Journal, 2.

[34] Sadova, U.Ya. (2011). Regional migration policy and mechanisms for its implementation. Lviv: State Institution "Institute of regional research named after M.I. Dolishniy of NAS of Ukraine".

[35] Vasyltsiv, T.G., Levytska, O.O., & Mulska, O.P. (2021). The environment of external migration of the population of Ukraine: Empirics, modeling and priorities of regulatory policy. Lviv: State Institution "Institute of regional research named after M.I. Dolishniy of NAS of Ukraine".

[36] Vasyltsiv, T.G., & Vasyltsiv, T.G. (2021). Directions and tools of the economic mechanism of state regulation of migration processes in Ukraine. Problems of Systemic Approach in the Economy, 2(82), 23-29. doi: 10.32782/2520-2200/2021-2-3.