Управління клієнтами з соціальними дисфункцями в закладах охорони здоров’я
Марцін Кенсі, Мілош Лукаш СтележукБудь-який заклад охорони здоров’я повинен створити добрі стосунки не лише всередині організації, а й здебільшого з зовнішнім середовищем. Одним із представників зовнішнього середовища є пацієнт, якого автор назвав «замовником», тому що за кожну людину для організації охорони здоров’я йдуть гроші, які впливають на нормальне функціонування лікарні. Особам, які приймають рішення в системі, постійно доводиться робити вибір, а також шукати альтернативні способи вимірювання одиничних витрат на хворобу. Одним із факторів, який ускладнює оптимізацію обсягу медичних послуг, є явище соціальної ізоляції, яке все більше впливає на суспільство. Автор має намір продемонструвати зв’язок між соціальною ізоляцією та вищими витратами на лікування клієнтів, що належать до цього соціального сектора, на відміну від інших клієнтів, які не є ані безробітними, ані живуть у бідності. Управління клієнтом із соціальними дисфункціями вимагає від медичного персоналу використання інших засобів комунікації та побудови стосунків на фактах. Модель спілкування між медичним персоналом і клієнтом має ґрунтуватися на поміркованій патерналістській моделі, яка базується на фактах і документах. Результатом стане скорочення часу обслуговування, що вплине на час консультації, економію коштів та підвищення ефективності роботи медперсоналу
Використані джерела
[1] Gallouj, C., & Kaabachi, S. (2011). In Stępniewski, J.P. & Karniej, M.K. (Eds.), Innovation and organization in the hospital: A French perspective. Organizational innovation in hospitals. Warszawa: Wolters Kluwer.
[2] Bukowski, M., & Magda, I. (Eds.). (2013). Employment in Poland 2011. Poverty and jobs. Warsaw: Human Resources Development Centre.
[3] Malloy, R.P., & Evensky, J. (1994). Adam Smith and the philosophy of law and economics. Dodrecht: Springer Dordrecht. doi: 10.1007/978-94-011-0748-8.
[4] Wrzesiński, J. (1987). Report entitled “extreme poverty and socio-economic instability”. Commission on Human Rights.
[5] Sen, R.K., & Roy, K.C. (1996). Sustainable economic development and environment: India and other low income economies, New Delphi: Atlantic Publishers and Dist.
[6] Rhoads, R.A., & Szelenyi, K. (2011). Global citizenship and the university: Advancing social life and relations in an interdependent world. Redwood City: Stanford Univeristy Press. doi: 10.1515/9780804777803.
[7] Nowak, A. (2012). Education and marginalization and social exclusion. Katowice: University of Silesia.
[8] Ageing and Employment Policies: Poland 2015. (2015). Retrieved from https://www.oecd.org/en/publications/ageing-and-employment-policies-poland-2015_9789264227279-en.html.
[9] Townsend, P. (1979). Poverty in the United Kingdom: A survey of household resources and standards of living. Berkeley: University of California Press. doi: 10.1525/9780520325760.
[10] Evaluation and prediction of the material conditions of life of Poles. (2013).
[11] Aronson, E. (1998). People as a social being. New York: W.H. Freeman & Company.
[12] Spaaij, R., Magee, J., & Jeanes, R. (2014). Sport and social exclusion in global society. London: Routledge.
[13] Green, J., & Tones, K. (2010). Health promotion: Planning and strategies. London: Sage.
[14] Hanna, J. (2018). In our best interest: A defense of paternalism. New York: Oxford University Press.
[15] Vastag, G. (2015). Research in the decision sciences for global business: Best papers from the 2013 annual conference. Upper Saddle River: FT Press.